Кукул із Завоєли

Сходження на Кукул (1539 м) — вершину на північ від масиву Чорногора — із Завоєли, присілку Ворохти на дорозі до Заросляка. Старт — біля КПП Карпатського національного природного парку. Веде синя стежка: 0,8 км дорогою, далі праворуч через потік, лісом на полонину Закукул і полониною та лісом на вершину. Назад — тією самою стежкою. За вершиною синя веде на Ворохту.

Синє маркування наводять OpenStreetMap, польська Вікіпедія, karpaty.rocks і Мар'ян Слабінога. У 2021 році маршрут був чіткий, без завалів. Поворот з дороги легко пропустити: karpaty.rocks радить звіряти його з картою, а в лісі стежка стає чіткою.

Одразу після потоку починаються 2 км крутого підйому старою дорогою лісом — на треку ~440 м набору. Далі стежка пологіша і виходить на полонину Закукул у нижній її частині. За 500 м від цієї точки, посередині полонини, стоїть хрест, звідки видно Свидовець, Петрос, Говерлу й Чорногірський хребет до Попа Івана. Тут закінчується екостежка парку «Урочище Завоєла – полонина Закукул», яка йде тією самою лінією. Навесні на полонині цвіте червонокнижний шафран Гейфеля.

Від хреста до вершини лишається ~0,6 км схилом полонини й лісом; за Слабіногою, це 15–⁠25 хвилин. Верхівка Кукула заліснена, на ній тріангуляційний стовпчик, а біля вершини — кладовище німецьких солдатів Першої світової війни. Через увесь хребет тягнуться окопи тієї війни. karpaty.rocks застерігає не розпалювати біля них вогнище: старі снаряди вибухали від вогню.

Води на підйомі немає. За OpenStreetMap, найближчі джерела — за ~250 м від стежки біля полонини Закукул, тож воду краще взяти з собою.

Туди й назад — 9,5 км. На сайті — розрахунок для цього треку; karpaty.rocks оцінює підйом у ~2,5 години ходу без зупинок. За Слабіногою, людей тут у десятки разів менше, ніж на сусідньому маршруті на Говерлу. Погода в горах змінюється швидко, тож майте дощовик і теплий шар, а в грозу чи туман повертайтеся.