Кукул з Ворохти

Сходження на Кукул (1539 м) — вершину на північ від масиву Чорногора — із Ворохти. Веде синя стежка «Карпатських стежок»: від залізничної станції вулицями містечка, далі лісовими дорогами повз Осередок і через перевал Пересліп на полонину Лаб'єска, а звідти полониною Кукул на вершину. Назад — тією самою стежкою. За вершиною синя спускається до Завоєли.

Синє маркування наводять «Карпатські стежки», OpenStreetMap і Вікіпедія, а у відгуках 2014 і 2017 років пишуть, що стежка добре маркована. Ближче до Ворохти до неї прилягають інші дороги, тож там варто стежити за маркерами.

Більшу частину шляху — дорога лісом. Її розбивають джипи й квадроцикли, місцями там болото. Крутіше стає лише після перевалу Пересліп: до вершини ~380 м набору на 3 км, у відгуках найкрутішими називають останні кілометр-два.

На полонині Лаб'єска відкривається вид на Чорногору. Верхівка Кукула поросла смереками, тож відкриті краєвиди — саме з полонин. Біля вершини — кладовище німецьких солдатів Першої світової війни.

За OpenStreetMap, біля стежки між 3,7 і 10,0 км п'ять джерел; у відгуку 2026 року пишуть, що майже всі вони актуальні.

Туди й назад — 23,2 км. На сайті — розрахунок для цього треку; у відгуках 2024–⁠2025 років підйом займав 3,5–⁠4 години, а спуск — 1,5–⁠3. Погода в горах змінюється швидко, тож майте дощовик і теплий шар, а в грозу чи туман повертайтеся.

З листопада світловий день у Ворохті коротший за розрахункові 10 годин ходу. Тож наприкінці осені частину шляху, найімовірніше, доведеться йти в темряві: майте ліхтарик.