Менчул з Дземброні

Сходження на Менчул (1998 м, інша назва — Мунчел) з Верхньої Дземброні. Це вершина головного хребта Чорногори між горами Дземброня й Бребенескул. До неї ведуть три стежки.

Через полонину Чуфрова — найкоротша, її Вікіпедія називає класичним маршрутом. Зелена маркована стежка йде лісом долиною Дземброні до полонини Чуфрова; Андрій Плішко (2014) дає на цей підйом близько півтори години. Далі до вершини 3,8 км маркування немає. За його описом, з полонини треба зійти праворуч угору руслом струмка, бо основна стежка веде на перемичку під Смотричем. У руслі стежки майже не видно, у жерепі вона добре прорубана, а вище, на траві, знову зникає.

Через водоспади й Вухатий Камінь і через вершину Смотрича — марковані стежки, ті самі, що на Піп Іван з Дземброні: синя до полонини Смотрич і далі двома гілками, жовта на головний хребет. На хребті червона стежка, Закарпатський туристичний шлях, веде на північ через вершину Дземброня. Сам Менчул лежить трохи осторонь: на вершину веде бічна стежка без маркування.

На вершині, за описом 2009 року, стоїть старий прикордонний стовпчик між тодішніми Польщею й Чехословаччиною, довкола — залишки окопів Першої світової.

Часу туди й назад жодне джерело не дає: є лише півтори години до полонини Чуфрова й близько години хребтом від гори Дземброня до Менчула (Вікіпедія). Тому на сторінці розрахунок. Погода на хребті змінюється швидко, тож майте дощовик і теплий шар, а в грозу чи туман повертайтеся.

Восени світловий день у Дземброні коротшає з 13,4 години на початку вересня до 8,7 наприкінці листопада, а з середини жовтня він коротший за 11 годин — розрахунковий час найкоротшої стежки. Тож пізньої осені частину шляху, найімовірніше, доведеться йти в темряві: майте ліхтарик.

Менчул, найімовірніше, у переліку місць прикордонної смуги, куди без дозволу прикордонників не пускають; Смотрич і Вухатий Камінь — точно.