Говерла з Лазещини

Говерла (2061 м) з Лазещини — підхід із закарпатського боку, через урочище Козьмещик. Від Заросляка на вершину ведуть стежки Карпатського національного природного парку, звідси — Карпатського біосферного заповідника.

Перші 9,7 км — дорога долиною потоку Лазещина, та сама, що веде на Петрос. За 4,4 км від села — КПП заповідника, де реєструються й платять за відвідування. За Вікіпедією, дорога маркована зеленим; в OpenStreetMap — жовтим і синім. До Козьмещика, за більшістю відгуків, можна доїхати автомобілем, хоча дорога погана; Gorgany PRO пише, що лише на таксі.

У Козьмещику розходяться дві марковані стежки. Жовта йде через полонину Ґропа й за 0,7 км від вершини виходить на червону хребтову стежку. Друга — зелена, далі жовта до полонини Козьмеска, де виходить на зелену стежку із Заросляка. Та минає вершину Малої Говерли за 80 м; Мала Говерла є в переліку місць, куди ДПСУ заборонила ходити без дозволу, але стежка лише минає її, тож дозвіл не потрібен. Уздовж неї стоять старі прикордонні стовпчики чехословацько-польського кордону.

Під вершиною, на висоті 1800 м, стоїть будиночок заповідника без пічки. Джерела є в Козьмещику й біля колиби на полонині Ґропа; вище вони слабкі й можуть пересихати.

Останні 800–⁠900 м до вершини рятувальники ДСНС описують як «практично видирання на гору по камінню та валунах». Більшість оцінок «середній» і «легкий» дано від Козьмещика; із села шлях на 19,4 км довший, туди й назад — 34–⁠35 км.

Вікіпедія дає «6,45 год» угору й «5,45 год» униз через Ґропу (чи це 6 год 45 хв, не сказано), 7 і 6 год — через Козьмеску. Уже з другої декади вересня світловий день у Лазещині коротший за 13 годин, а з кінця вересня — за 12. Восени частину шляху, найімовірніше, доведеться йти в темряві: майте ліхтарик. Погода на вершині змінюється швидко: майте дощовик і теплий шар, а в грозу чи туман повертайтеся.